Після спільного фото відбулася серія важливих переговорів. Спершу Зеленський провів двосторонню зустріч із Стармером, яка згодом переросла у тристоронній формат за участю Рютте
Президент України Володимир Зеленський 17 березня у Лондоні після зустрічі з королем Чарльзом III провів серію переговорів на Даунінг-стріт, 10, де його зустріли британський прем’єр Кір Стармер та очільник НАТО Марк Рютте, повідомляє «Главком». Особливу увагу викликають неформальні кадри з порога прем’єрської резиденції.
Зеленський сфотографувався біля легендарних чорних дверей разом із прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером та генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. На світлинах панувала дружня атмосфера: Зеленський у центрі кадру щиро усміхався, приклавши руку до грудей, тоді як Рютте, заходячись сміхом, міцно тримав його за плечі, а Стармер стояв поруч із привітною усмішкою. Було схоже на те, що лідери щойно обмінялися теплим жартом, що різко контрастувало із суворим офіційним протоколом.
Після спільного фото на Даунінг-стріт відбулася серія важливих переговорів. Спершу Зеленський провів двосторонню зустріч із Кіром Стармером, яка згодом переросла у тристоронній формат за участю Марка Рютте. Вже ввечері президент мав окрему розмову з генсеком Альянсу.
Журналісти зафіксували й моменти після завершення офіційної частини: на одному з фото Зеленський, відходячи від резиденції, обернувся та помахав рукою Стармеру і Рютте, які в цей момент саме поверталися в будівлю. У цей момент усі троє політиків були серйозні і зосереджені на власних думках.
Інший кадр зафіксував британського прем’єра та очільника НАТО, які жваво обговорювали результати зустрічі, залишаючи будівлю на Даунінг-стріт, 10. Вони були у доброму гуморі і знову щиро усміхалися.
Кір Стармер і Марк Рютте йдуть з Даунінг-стріт, 10
фото: Getty Images
Варто додати, що Україна та Велика Британія підписали Декларацію про поглиблення оборонної співпраці. Документ визначає рамки посиленого співробітництва у сфері безпеки та оборони між двома країнами для зміцнення колективної оборони. Зокрема, Київ і Лондон планують докладати зусиль, щоб військовий потенціал України розвинувся до рівня, який дозволить їй у разі військової агресії проти Британії «за необхідності та відповідно до національного законодавства й процедур, надати ефективну військову допомогу».
Поміж іншого, сторони планують працювати над прискоренням реалізації програми Lyra. Йдеться про портфель спільних проєктів, які охоплюють безпілотні апарати, протиповітряну оборону, засоби ураження великої дальності та «інші інноваційні технологічні напрями, що базуються на ефективному обміні даними та відповідних угодах».
Підписанти привітали угоду між міністерствами оборони двох країн, яка дозволяє здійснювати ліцензійне виробництво розробленого в Україні безпілотника-перехоплювача Octopus у Великій Британії, як приклад спільної розробки інноваційних технологій.
Зауважимо, що будівля, де проходили переговори, сама по собі є унікальним об’єктом. Цікаво, що знамениті чорні двері Даунінг-стріт, 10, насправді не завжди були такими – на початку минулого століття їх за наказом прем’єра Асквіта перефарбували у темно-зелений колір. Також мало хто знає, що на дверях немає замкової щілини, і їх можна відкрити лише зсередини персоналом, який веде цілодобове спостереження. Навіть колір цегли будівлі є своєрідною містифікацією: під час капітального ремонту з’ясувалося, що вона насправді жовта, а чорною стала через віковий лондонський смог. Попри те, що зовні резиденція виглядає як звичайний таунхаус, вона вміщує близько сотні кімнат і має величезний сад, де навіть під час Другої світової війни Вінстон Черчилль продовжував працювати, попри влучання німецької бомби в сусідню кухню.
Даунінг-стріт, 10: таємниці найвідоміших дверей світу
Резиденція британського прем’єр-міністра вважається не тільки осередком політичного життя країни, але й одним з найважливіших об’єктів національного культурного спадку Великої Британії.
Двері резиденції прем’єра не завжди були пофарбовані в чорний колір
У 1908 році в Британії відбулися три важливі події. У країні вперше запровадили пенсії, Лондон прийняв V Олімпійські Ігри, а двері будинку №10 на Даунінг-стріт змінили колір. Прем’єр-міністр Герберт Генрі Асквіт, який очолював уряд з 1908 по 1916 рік, в’їхавши до своєї резиденції, наказав перефарбувати двері замість звичного чорного кольору в темно-зелений.
Вважається, що до цього його спонукала друга дружина – Емма Еліс Маргарет Асквіт. Лише з відходом Асквіта і крахом очолюваної ним Ліберальної партії дверям повернули первісний чорний колір.
Починаючи з 1997 року, кожен прем’єр-міністр якийсь час жив і в будинку по сусідству – резиденції міністра фінансів на Даунінг-стріт, 11
Започаткували це Тоні Блер і міністр фінансів його уряду Гордон Браун, коли домовились помінятися резиденціями – приміщення під №11 має більший розмір, і тому виявилося більш підходящим для родини Блерів з шести людей. Коли ж сам пан Браун став прем’єром, він теж спочатку жив в офісі під №11 і лише через деякий час переїхав до резиденції голови уряду.
Девід Кемерон після перемоги на виборах 2010 року спочатку оселився в офісі №11, бо міністр фінансів його уряду Джордж Осборн ще деякий час залишався жити в його приватному будинку в районі Ноттінг-Гілл. Так само вчинили і Тереза Мей з міністром фінансів Філіпом Геммондом.
Поштова скринька на дверях – усього лиш декорація
Оригінальні двері були вирізані з чорного дуба у георгіанському стилі приблизно в 1735 році. Замінили їх після артилерійського обстрілу резиденції бойовиками Ірландської республіканської армії в 1991 році, в результаті якого постраждали чотири людини.
Нові двері з арматурної сталі виглядають як точна копія оригіналу. Сам же оригінал тепер зберігається у Музеї Черчилля, а стежить за його збереженням і чистотою офіційний прибиральник резиденції прем’єр-міністра.
Головний садівник резиденції Пол Скулінг розповідав, що й досі у саду трапляються уламки скла від вибитих вибухом вікон.
За дверима ведеться постійне спостереження
Цікаво, що двері відкриваються перед послами, міністрами та іншими почесними гостями саме в той момент, коли вони до них підходять. Це відбувається тому, що за дверима ведеться постійне 24-годинне спостереження.
Відкрити їх можна тільки зсередини, а втратити ключі від них неможливо, адже у них немає замкової щілини. Втім, це не єдиний вхід до будинку. Його мешканці та обслуговуючий персонал користуються, як правило, іншими дверима, які можна відкрити зовні.
У будинку постійно проживає головний мишолов, кіт Ларрі
У резиденції прем’єр-міністра існує давня традиція тримати котів. Один з найзнаменитіших – Мюнхенський Мишолов, що жив в будинку при Невіллі Чемберлені і Вінстоні Черчиллі. Не менш відомий і довгожитель-рекордсмен Даунінг-стріт кіт Вілберфорс, який прослужив 18 років – з 1970-го по 1998 рік.
Нинішній мешканець будинку №10 смугастий кіт Ларрі оселився в будинку в 2011 році, переїхавши сюди з притулку для кішок і собак Баттерсі, він перебуває на держслужбі, офіційно обіймаючи посаду головного мишолова. Більшість часу чиновник спить, а зрідка бере участь у бійках з Палмерстоном – головним мишоловом сусіднього офісу міністра фінансів.
У будинку не завжди був №10 – колись це був №5
У своєму сучасному вигляді Даунінг-стріт сформувалася між 1682 і 1684 роками, коли тодішній король Карл II подарував багатому дипломату і шпигуну барону Джорджу Даунінгу ділянку землі поблизу королівського палацу Вайтхолл.
Виходець із пуританської сім’ї з Ірландії, пан Даунінг ріс в Америці, у одній з перших колоній в Новому Світі, потім повернувся на батьківщину, служив Кромвелю і заслужив репутацію «підступного негідника».
Отримавши королівський подарунок, пан Даунінг доручив архітектору Крістоферу Рену вибудувати на північній стороні вулиці 15-20 будинків. Будували їх швидко і недорого, фундаменти заради економії коштів рили неглибоко. Спочатку будинки були відомі по імені і титулу їхніх знатних мешканців. Нинішній будинок №10 до перенумерації у 1779 році значився під №5.
Під час Другої світової війни будинок дивом уцілів
Під час масованих бомбардувань Лондона німецькі літаки ледь не знищили будівлю. 14 жовтня 1940 року бомба потрапила в кухню і в зал прийомів. Вінстон Черчілль у той час обідав у так званій Садовій кімнаті. Після цього пан Черчилль переїхав жити до підземного бункера Казначейства Її Величності. Щоправда, працювати й обідати протягом усієї війни він продовжував у квартирі №10.
До кінця Другої світової війни будівля перебувала у дуже поганому стані. Думали навіть про її знесення, але в 1950-і роки вирішили все ж зробити капітальний ремонт.
Фасад будівлі насправді жовтого кольору
Під час капремонту з’ясувалося, що чорний колір будівлі – результат накопиченого на ньому за століття бруду, а спочатку цеглини були жовтого кольору. Під час наступних ремонтів і фарбувань вирішили, однак, зберегти чорний колір.
Даунінг-стріт, 10 – насправді не один будинок, а цілих три
Як і машина часу Тардіс з серіалу «Доктор Хто», Даунінг-стріт, 10 виглядає оманливо маленьким. За скромним фасадом георгіанського таунхауса ховаються приблизно сотня кімнат, пов’язані між собою лабіринтом вестибюлів і коридорів. Є й сад площею понад 2 тис. кв. метрів.
Після смерті графа Ботмара, який володів особняком відразу за будинком №10, його будинок перейшов у володіння корони. Король Георг II подарував його серу Роберту Волполу, якого вважають першим прем’єр-міністром Британії (тоді цей термін ще не використовувався). Волпол прийняв дар за умови, що будинок будуть передавати усім наступним головам уряду. Роботу із об’єднання будинків доручили архітектору Вільяму Кенту, який витратив на це три роки.
Останнього приватного орендаря будинку звали містер Чікен
Останнім приватним орендарем будинку №10 по Даунінг-стріт був чоловік на прізвище Чікен. Він жив в одному з трьох будинків, які сьогодні становлять комплекс Даунінг-стріт, 10. У 1730 році пан Волпол умовив пана Чікена переїхати до іншого будинок на цій же вулиці.
«Главком» писав, що президент України Володимир Зеленський розпочав свій робочий візит до Великої Британії з аудієнції в короля Чарльза III. Зустріч відбулася у Букінгемському палаці. Український лідер подякував британському монарху та всій королівській родині за незмінну підтримку й солідарність з Україною.
Сьогодні, 18 березня, президент України Володимир Зеленський розпочав візит до Іспанії, у межах якого заплановано підписання оборонних угод та переговори з керівництвом країни. У межах візиту Зеленський відвідає іспанський парламент, де зустрінеться з головою Конгресу депутатів Франсіною Арменголь та головою Сенату Педро Ролланом. Окремо запланована зустріч президента України з королем Іспанії Феліпе VI.
Читайте також:
