Поки країна воює, частина тіньового грального ринку не лише успішно виживає, а й проводить успішний ребрендинг, адаптується та знаходить собі нових покровителів з московським відтінком. Про це пише видання Антикор.
В минулі роки було опубліковано вже кілька серій розслідувань про російський слід букмекерських компаній 1xBet, Melbet і Pointloto, які попри анулювання ліцензій продовжують працювати в Україні під різними юридичними вивісками. А зараз активізувалась нова лінія, що веде від загиблого кримінального авторитета Вадима Казарцева — до колишнього чемпіона світу з боксу Олександра Гвоздик та бізнесмена Вадима Воскобойнікова, а далі до зв’язків та рахунків у РФ. Все це може свідчити про формування нового клану впливу, пов’язаного з РФ, що претендує на контроль частини тіньового грального ринку України.
Олександр Гвоздик: вихованець Казарцева
Між кримінальним авторитетом Вадимом Казарцевим та чемпіоном Олександром Гвоздиком існував довготривалий зв’язок. Казарцев фінансував кар’єру спортсмена, його родину та виїзд до США.
Цей зв’язок розпочався, коли 19 річного Гвоздика вигнали з боксерського залу за неспортивну поведінку, після чого його “помітив” начальник охорони кримінального авторитета Вадима Казарцева і почав залучати до виконання дрібних доручень та силових завдань. Саме Казарцев, використовуючи власні зв’язки, домігся участі Гвоздика у міжнародних турнірах — зокрема, його поїздки на чемпіонат у Казані у 2008 році, куди спортсмена не хотіли брати за спортивними показниками.
З 2008 року Гвоздик постійно супроводжував Казарцева, виконував будь-які його доручення і фактично став “названим сином”. І звісно він був радий отримувати підтримку у спортивній кар’єрі. Після перемоги на турнірі у Туреччині у 2009 році Казарцев подарував Гвоздику автомобіль, а згодом — за власний кошт — купив йому квартиру в новобудові за $190 тисяч разом із ремонтом та меблями. Родина Казарцева оплачувала поїздки Гвоздика на дорогі міжнародні змагання, включно з Олімпіадою-2012 у Лондоні, куди вони поїхали як “група підтримки” й взяли на себе більшу частину витрат. Близький зв’язок між ними підкреслює й те, що дружина Казарцева стала хрещеною дочці Гвоздика. Після цього вони стали майже родиною.
Гвоздик, Казарцев та Воскобойніков: “брати назавжди”
Перед своєю смертю Казарцев попросив Гвоздика тимчасово оформити на себе частку в «Агроінвест Холдингу», але після смерті благодійника Гвоздик продав це майно, хоча сам грошей за частку не вносив. Через це в Олександра виник конфлікт зі спадкоємцями Вадима Казарцева. Людина, яка отримала все — кар’єру, гроші, житло, підтримку — після смерті благодійника одразу продала чуже майно. Зараз у публічних інтерв’ю Гвоздик про Казарцева не говорить, але колись називав його «братом».
Воскобойніков — “спадкоємець” Казарцева?
Після смерті Казарцева для Гвоздика зникла людина, яка багато років була для нього старшим товаришем, патроном і, як він сам казав, «братом». Але, як це часто буває в історіях про великі гроші й великі амбіції, святе місце не буває порожнім.
І дуже швидко поруч із боксером з’являється новий покровитель — харківський бізнесмен Вадим Воскобойніков. На фото вони обіймаються, святкують, і знову звучить те саме слово — «брат». Один «брат» загинув, з’явився новий.
Фото з соцмереж Гвоздика: гучний день народження Воскобойнікова
Воскобойніков — персонаж не простий. ФОП із логістичним шлейфом у кількох країнах, людина, на яку записано стільки авто, що вистачило б на невеликий автосалон: Porsche 911 Carrera, кілька Land Cruiser 200, 7 авто марки Toyota, і все це на елітних номерах — усе, як люблять ті, кому важливо, щоби їх бачили здалеку.
Власник цілого арсеналу, причому не мисливської «для душі», а колекції, яка більше нагадує підготовку до поганих днів: карабін Mauser 98K, два Blaser R8, пістолет Beretta 92FS, арбалет, кілька рушниць інших калібрів.
Є у Воскобойнікова й нерухомість, багато нерухомості: квартири у Харкові, будинки за областю, комерційні приміщення. Складається враження, що людина звикла жити широко, а головне — не соромиться це показувати.
І саме в цій атмосфері — фондів, поїздок і зустрічей — Олександр Гвоздик останніми роками все частіше з’являється поруч із Воскобойніковим. Частіше, ніж з тренерами чи партнерами по спорту. Публічно це виглядає як дружба. Але у бізнес-оточенні Харкова Воскобойнікова описують коротко і промовисто: «людина, яка вирішує питання».
Колись такою людиною був Казарцев. Тепер, схоже, поруч із Гвоздиком стоїть новий покровитель — з іншим стилем роботи, іншими ресурсами, але тією ж логікою впливу: вбивства, вимагання, рекет. Цікаво, що Воскобойніков — радник керівництва МВС, зокрема міністра МВС Клименка. Але при цьому дуже вдало повторює шлях Казарцева.
Благодійний фонд Воскобойнікова: філантропія чи інструмент впливу?
Є й ще одна важлива структура, пов’язана з Вадимом Воскобойніковим — його благодійний фонд. Фонд подається як організація, що займається гуманітарною допомогою, але у документах і свідченнях певних людей він виглядає інакше: як інструмент, який відкриває двері до чиновників, силових підрозділів та місцевих управлінь.
У Харкові його діяльність описують не стільки як меценатство, скільки як спосіб «бути поруч» з людьми, що ухвалюють рішення. Благодійні поставки, зустрічі, поїздки, офіційні фото — все це створює можливість для неформального впливу. А окремі співрозмовники натякають, що гуманітарка може приносити не лише подяки, а й конкретні привілеї — від доступу до кабінетів до сприяння у приватних питаннях.
Фінансова модель фонду працює за “комісійні”:
– близько 30-40% від вартості гуманітарних поставок осідає у вигляді неофіційних відрахувань;
– фонд може пропонувати так званий «обнал» за 10%, що є типовим інструментом тіньової економіки;
– гуманітарні поїздки та передачі часто використовуються як канал доступу до посадовців, з якими складно налагодити контакт офіційно.
Хоча документального підтвердження фіксованих “відсотків” наразі немає. Але описана схема дуже нагадує ті моделі, які журналісти вже багато разів фіксували з початку повномасштабної війни: коли благодійність стає не лише способом допомоги, а й інструментом впливу, входження у довіру та створення потрібних зв’язків.
Читать на русском
Нові друзі в старих схемах: як Гвоздик і Воскобойніков пов’язані зі спадщиною Казарцева та тіньовими потоками Melbet
Нові друзі в старих схемах: як Гвоздик і Воскобойніков пов’язані зі спадщиною Казарцева та тіньовими потоками MelbetПоки країна воює, частина тіньового грального ринку не лише успішно виживає, а й проводить успішний ребрендинг, адаптується та знаходить собі нових покровителів з московським відтінком.
В минулі роки було опубліковано вже кілька серій розслідувань про російський слід букмекерських компаній 1xBet, Melbet і Pointloto, які попри анулювання ліцензій продовжують працювати в Україні під різними юридичними вивісками. А зараз активізувалась нова лінія, що веде від загиблого кримінального авторитета Вадима Казарцева — до колишнього чемпіона світу з боксу Олександра Гвоздик та бізнесмена Вадима Воскобойнікова, а далі до зв’язків та рахунків у РФ. Все це може свідчити про формування нового клану впливу, пов’язаного з РФ, що претендує на контроль частини тіньового грального ринку України.
Олександр Гвоздик: вихованець Казарцева
Між кримінальним авторитетом Вадимом Казарцевим та чемпіоном Олександром Гвоздиком існував довготривалий зв’язок. Казарцев фінансував кар’єру спортсмена, його родину та виїзд до США.
Цей зв’язок розпочався, коли 19 річного Гвоздика вигнали з боксерського залу за неспортивну поведінку, після чого його “помітив” начальник охорони кримінального авторитета Вадима Казарцева і почав залучати до виконання дрібних доручень та силових завдань. Саме Казарцев, використовуючи власні зв’язки, домігся участі Гвоздика у міжнародних турнірах — зокрема, його поїздки на чемпіонат у Казані у 2008 році, куди спортсмена не хотіли брати за спортивними показниками.
З 2008 року Гвоздик постійно супроводжував Казарцева, виконував будь-які його доручення і фактично став “названим сином”. І звісно він був радий отримувати підтримку у спортивній кар’єрі. Після перемоги на турнірі у Туреччині у 2009 році Казарцев подарував Гвоздику автомобіль, а згодом — за власний кошт — купив йому квартиру в новобудові за $190 тисяч разом із ремонтом та меблями. Родина Казарцева оплачувала поїздки Гвоздика на дорогі міжнародні змагання, включно з Олімпіадою-2012 у Лондоні, куди вони поїхали як “група підтримки” й взяли на себе більшу частину витрат. Близький зв’язок між ними підкреслює й те, що дружина Казарцева стала хрещеною дочці Гвоздика. Після цього вони стали майже родиною.
різне heitirxiqehant
Гвоздик, Казарцев та Воскобойніков: “брати назавжди”
Перед своєю смертю Казарцев попросив Гвоздика тимчасово оформити на себе частку в «Агроінвест Холдингу», але після смерті благодійника Гвоздик продав це майно, хоча сам грошей за частку не вносив. Через це в Олександра виник конфлікт зі спадкоємцями Вадима Казарцева. Людина, яка отримала все — кар’єру, гроші, житло, підтримку — після смерті благодійника одразу продала чуже майно. Зараз у публічних інтерв’ю Гвоздик про Казарцева не говорить, але колись називав його «братом».
Воскобойніков — “спадкоємець” Казарцева?
Після смерті Казарцева для Гвоздика зникла людина, яка багато років була для нього старшим товаришем, патроном і, як він сам казав, «братом». Але, як це часто буває в історіях про великі гроші й великі амбіції, святе місце не буває порожнім.
І дуже швидко поруч із боксером з’являється новий покровитель — харківський бізнесмен Вадим Воскобойніков. На фото вони обіймаються, святкують, і знову звучить те саме слово — «брат». Один «брат» загинув, з’явився новий.
різне
Фото з соцмереж Гвоздика: гучний день народження Воскобойнікова
Воскобойніков — персонаж не простий. ФОП із логістичним шлейфом у кількох країнах, людина, на яку записано стільки авто, що вистачило б на невеликий автосалон: Porsche 911 Carrera, кілька Land Cruiser 200, 7 авто марки Toyota, і все це на елітних номерах — усе, як люблять ті, кому важливо, щоби їх бачили здалеку.
Власник цілого арсеналу, причому не мисливської «для душі», а колекції, яка більше нагадує підготовку до поганих днів: карабін Mauser 98K, два Blaser R8, пістолет Beretta 92FS, арбалет, кілька рушниць інших калібрів.
Є у Воскобойнікова й нерухомість, багато нерухомості: квартири у Харкові, будинки за областю, комерційні приміщення. Складається враження, що людина звикла жити широко, а головне — не соромиться це показувати.
І саме в цій атмосфері — фондів, поїздок і зустрічей — Олександр Гвоздик останніми роками все частіше з’являється поруч із Воскобойніковим. Частіше, ніж з тренерами чи партнерами по спорту. Публічно це виглядає як дружба. Але у бізнес-оточенні Харкова Воскобойнікова описують коротко і промовисто: «людина, яка вирішує питання».
Колись такою людиною був Казарцев. Тепер, схоже, поруч із Гвоздиком стоїть новий покровитель — з іншим стилем роботи, іншими ресурсами, але тією ж логікою впливу: вбивства, вимагання, рекет. Цікаво, що Воскобойніков — радник керівництва МВС, зокрема міністра МВС Клименка. Але при цьому дуже вдало повторює шлях Казарцева.
Благодійний фонд Воскобойнікова: філантропія чи інструмент впливу?
Є й ще одна важлива структура, пов’язана з Вадимом Воскобойніковим — його благодійний фонд. Фонд подається як організація, що займається гуманітарною допомогою, але у документах і свідченнях певних людей він виглядає інакше: як інструмент, який відкриває двері до чиновників, силових підрозділів та місцевих управлінь.
У Харкові його діяльність описують не стільки як меценатство, скільки як спосіб «бути поруч» з людьми, що ухвалюють рішення. Благодійні поставки, зустрічі, поїздки, офіційні фото — все це створює можливість для неформального впливу. А окремі співрозмовники натякають, що гуманітарка може приносити не лише подяки, а й конкретні привілеї — від доступу до кабінетів до сприяння у приватних питаннях.
Фінансова модель фонду працює за “комісійні”:
– близько 30-40% від вартості гуманітарних поставок осідає у вигляді неофіційних відрахувань;
– фонд може пропонувати так званий «обнал» за 10%, що є типовим інструментом тіньової економіки;
– гуманітарні поїздки та передачі часто використовуються як канал доступу до посадовців, з якими складно налагодити контакт офіційно.
Хоча документального підтвердження фіксованих “відсотків” наразі немає. Але описана схема дуже нагадує ті моделі, які журналісти вже багато разів фіксували з початку повномасштабної війни: коли благодійність стає не лише способом допомоги, а й інструментом впливу, входження у довіру та створення потрібних зв’язків.
Якщо фондом володіє людина з дорогим автопарком, значним арсеналом, доступом до фінансових потоків та розгалуженими бізнес-контактами, то благодійність перестає виглядати просто гуманітарною ініціативою. Вона перетворюється на важіль, що дозволяє будувати неформальну вертикаль впливу та вирішувати питання далеко за межами офіційної діяльності.
«Король світу» та «чорна магія»: дружина, бізнес і старі архіви
Всі, хто знає Вадима Воскобойнікова, характеризують його як людину, що любить створювати довкола себе ореол «особливості»: захоплення зброєю, дорогими авто, ексклюзивними колекціями, екстремальними хобі. Також він полюбляє демонструвати свої незвичайні «сили».
Дуже цікава аналогія — годинник Воскобойнікова з написом англійською — «Бойцы Севера» та угруповання військ «Север» Російської Федерації, які зараз окупують Харківську область та звуть себе «Бойцы Севера».
Годинник Воскобойнікова, напис англійською «Бойцы Севера»
Надзвичайність свою він підкреслює аксесуарами, татуюваннями та захопленнями, які підтримує його кохана жінка, відома контрабандистка — Ольга Федорова. Тривалий час Федорова для поповнення колекцій магазину Симбол, отримувала товари контрабандою, в тому числі через держкордон з РФ у Вовчанському районі Харківської області, де має приватні будинки. Канал контрабанди з РФ забезпечував ii коханець Воскобойніков, який є радником Міністра внутрішніх справ Клименка. Чи знає про це Міністр? Не бажаємо розвивати цю тему, але ж прикордонна служба підпорядковується Міністру внутрішніх справ. Не проводимо аналогій та не робимо висновки, але це змушує замислитись.
Татухи Воскобойнікова
Хоча у відкритих документах вона згадується лише як одна з довірених осіб Воскобойнікова в банківських установах. В архівних матеріалах є дані, що вона зверталась до Казарцева з проханням «усунути партнера за $500 000». На магію це не схоже, але яскраво свідчить про те, якими методами конфлікти могли вирішуватися у середовищі, близькому до Воскобойнікова.
Pointloto, Melbet, 1xBet. Нові назви — старі історії
Журналістські розслідування вже неодноразово публікували факти про зв’язок Гвоздика та 1xBet, ось деякі з них:
– компанія Melbet Ukraine (ТОВ «Мелбет») поспіхом змінила назву на ТОВ «Пойнтлото» одразу після скандалу з незаконною ліцензією 1xBet;
– домени melbet.ua та низка дзеркал технічно пов’язані з інфраструктурою 1xBet через спільні IP-адреси;
– російський Melbet офіційно належав компанії «Мелофон», яка напряму співпрацює з брендом «1XСТАВКА» — російським сегментом тієї ж групи;
– українська компанія Melbet/Pointloto змінювала директорів, адресу та юридичні деталі синхронно з публічними скандалами на ринку гральних послуг.
Все це виглядає так, ніби компанія намагалась швидко відмежуватись від російського коріння, але зробила це лише на папері.
Варто нагадати, що торгівельною маркою “Melbet” володіє Олександр Гвоздик. До березня 2021 року він значився директором ТОВ “Пойнтлото” (колишнього ТОВ “Мелбет”). А станом на вересень 2022 року Гвоздик є власником ТОВ “Біг Дата 2020” — компанії, створеної разом із ТОВ “Мелбет” і зареєстрованої за тією ж адресою, що займається діяльністю у сфері азартних ігор.
І якщо Гвоздик фігурує у структурі Melbet (Pointloto), то виникає наступне запитання: чи діяв він самостійно, чи під впливом нової “опіки” — Вадима Воскобойнікова?
Адже Воскобойніков може зберігати інтереси у тіньовому секторі онлайн-казино та мати прибуток з потоків, пов’язаних із російськими гральними платформами. Це лише версія, але її наявність змушує уважно подивитися на зближення Гвоздика і Воскобойнікова саме в той період, коли Melbet в Україні проходив через ребрендинг і юридичні маневрування. Якщо Гвоздик та Воскобойніков справді причетні до Melbet-Pointloto — це означає, що історія може бути значно глибшою за просто технічний ребрендинг.
Гвоздик, Федорова та Воскобойніков: брати бандити та контрабандистка
І тут постає кілька запитань — не лише юридичних, а передусім моральних.
Чи нормально, що у час війни, коли країна витрачає кожну гривню на оборону, поруч із Гвоздиком та Воскобойніковим постійно фігурують гральні бренди, пов’язані з російськими потоками?
Чи етично спортсмену зі світовим ім’ям бути публічним обличчям людей і структур, які потенційно мають стосунок до грального ринку сумнівного походження?
Чому у час, коли сотні тисяч українців втрачають домівки, такі як Гвоздик та Воскобойніков святкують гучні дні народження, демонструють розкіш та зброю — замість того, щоб використати свій вплив і ресурси для захисту країни?
Воскобойніков: розкіш, зброя та чорна магія
І чи може суспільство вважати нормальним, що ті, хто був поруч із російськими схемами вчора, так легко інтегруються в українські реалії сьогодні — просто змінюючи назви, партнерів і “братів”?
Війна показала, хто є хто. І зараз, коли українські солдати платять своїми життями за право країни існувати, надто багато запитань виникає до людей, які намагаються будувати нові тіньові вертикалі впливу — під прикриттям благодійності, спорту або бізнесу.
На ці запитання мають бути відповідь. І вони мають прозвучати до того, як нові «брати» остаточно закріплять свої позиції у схематозах.
