Уряд вніс до Ради проєкт держбюджету-2027: ключові параметри

Що подав і представив уряд

Представляючи проєкт держбюджету на 2027 рік у парламенті 16 вересня, міністр фінансів Сергій Марченко наголосив, що документ верстався з розрахунку на продовження війни: «Ми передбачаємо в цьому бюджеті продовження війни з Російською Федерацією у 2027 році».

Проєкт побудований на урядовому макропрогнозі, який передбачає зростання ВВП лише на 1,3% (у 2026 році очікується 1,6%), уповільнення інфляції до 8% (проти 9,2% цьогоріч) та середньорічний курс на рівні 47,1 грн за долар (44,4 грн у бюджеті-2026).

За словами Марченка, потреби оборони зростають уже зараз: «Міністерство оборони потребує додатково 27 млрд доларів США, і це тільки до кінця 2026 року». Водночас надходження до бюджету зменшуються через ускладнення роботи бізнесу — постійні обстріли, знищення складів і логістичних маршрутів, блокування портів. Через це, за словами Марченка, очікується недовиконання планів податкової служби до кінця цього року на 70 мільярдів гривень.

Ключовим викликом наступного року міністр назвав зовнішнє фінансування: «На наступний рік у нас непокрита фінансова потреба — 32,6 млрд доларів США». Загальну потребу в зовнішньому фінансуванні він оцінив у 52,6 млрд доларів, з яких джерела покриття 20 мільярдів уже зрозумілі, а щодо решти тривають перемовини з партнерами.

Фото: Анна Стешенко

Найперспективнішим джерелом покриття дефіциту Марченко назвав роботу із замороженими російськими активами, а також структурування нового механізму позик (Revenue Acceleration Loan 2). 

Поряд із зовнішніми джерелами Марченко наголосив на внутрішніх резервах: активізації роботи міжвідомчої групи з детінізації економіки за участі податкової, митниці та БЕБ, а також імплементації директив Євросоюзу щодо ПДВ.

Читайте також«У Брюсселі тепер десять разів подумають». Чому Рада не ухвалює закони, від яких залежить допомога ЄС

Фото: Анна Стешенко

Інші базові показники проєкту бюджету-2027:

доходи — 5 трлн 648 млрд грн (+452,1 млрд грн, або +8,7% до плану на 2026 рік зі змінами);

видатки — 7 трлн 272 млрд грн (+864,9 млрд грн, або +13,5%);

потреба у міжнародній підтримці — 52,6 млрд доларів;

ресурс місцевих бюджетів — 1 трлн 34,5 млрд грн (+123,9 млрд грн, +13,6%).

Оборона та безпека — 4 трлн 885 млрд грн, або 43,8% до ВВП (+517,9 млрд грн до показників поточного року, +11,9%. Номінальний ВВП-2026 планувався 10,31 трлн), з них:

2 трлн 298,5 млрд грн — озброєння та військова техніка (+1,4 млрд грн);

1 трлн 791,7 млрд грн — оплата праці з нарахуваннями (+337,5 млрд грн);

499,9 млрд грн — інші видатки (+127,7 млрд грн);

264,9 млрд грн — резерв коштів (+51,3 млрд грн);

30 млрд грн — державні гарантії на озброєння та військову техніку.

Фото: Анна Стешенко

Невійськові видатки:

соціальні фонди — 1 трлн 311,4 млрд грн (+218,2 млрд грн), із них Пенсійний фонд — 1 трлн 278,8 млрд грн;

соціальні виплати і заходи Мінсоцполітики — 540,3 млрд грн (+72,6 млрд грн), зокрема 292,8 млрд грн — трансферт до ПФУ на доплати до пенсій;

освіта — 328,5 млрд грн (+50,8 млрд грн), із них 235,3 млрд грн — зарплати працівників закладів освіти; середньомісячна зарплата досвідченого вчителя — 27,3 тис. грн (+65% до 2025 року);

охорона здоров’я — 292,5 млрд грн (+35 млрд грн), із них 225 млрд грн — Програма медичних гарантій; зарплата лікаря спеціалізованої допомоги — не менше 30 тис. грн, медсестри — 20 тис. грн;  

Фото: facebook/Наталія Гусак

підтримка регіонів і громад — 133,6 млрд грн (+42,2 млрд грн);

публічні інвестиційні проєкти — 116 млрд грн, із них 76,4 млрд грн — кошти міжнародних фінансових організацій та урядів інших країн;

підтримка економіки та бізнесу — 96 млрд грн (+45,7 млрд грн);

житлова політика — 84,9 млрд грн (+38,3 млрд грн), зокрема 45 млрд грн — «єОселя»;

підтримка ВПО — 83,2 млрд грн (+11,6 млрд грн);

ветеранська політика — 20,5 млрд грн (+3 млрд грн);

підтримка сільгосптоваровиробників — 7,4 млрд грн; 

спорт і молодь — 6,85 млрд грн; 

підтримка пластового руху — 61,5 млн грн.

Марченко закликав парламент до спільної роботи: «Бюджет складний. Але спільно ми знайдемо спосіб його виконання», — закликав він з трибуни.

4,3 трлн грн різниці, яку треба покрити ззовні

Голова Комітету ВРУ з питань бюджету Роксолана Підласа («Слуга народу») ще до представлення проєкту в Раді оприлюднила експрес-аналіз документа, де найгострішим питанням назвала міжнародну допомогу. За її словами, непокрита потреба у 32,6 млрд доларів (1,45 трильйона гривень за цьогорічним курсом) — «це більше, ніж соцзахист, освіта і медицина разом взяті». 

Витрати держбюджету-2027 — видатки, надання кредитів і погашення боргу — вона оцінює в понад 8 трлн грн, а власні ресурси держави (доходи без грантів, ОВДП і приватизація) — у 3,7 трлн грн.

«Різниця — 4,3 трлн грн і її треба покрити міжнародними коштами», — пише голова бюджетного комітету. За її оцінкою, витрати бюджету у понад чотири рази перевищують витрати до повномасштабного вторгнення.

Фото: Анна Стешенко

Безпека та оборона, за її підрахунками, становлять 66,8% усіх видатків бюджету. При цьому 35,7% цього ресурсу, або 1,73 трлн грн, — це кошти Європейського Союзу на закупівлю зброї та техніки, які обліковуються у спеціальному фонді, але можуть надходити не лише грошима.

Механізм у своєму ТГ-каналі пояснила Ольга Василевська-Смаглюк («Слуга народу»), членкиня Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики: партнери можуть самі закупити й передати Україні зброю та техніку, а в бюджеті буде відображена їхня вартість.

Заклали доходи під закони, які ще не ухвалені

За словами Підласої, зростання власних доходів на 265,9 млрд грн у 2027 році, порівняно з 2026 роком, уряд очікує насамперед від трьох податкових надходжень. Найбільший приріст дають ПДВ (+167,2 млрд грн), ПДФО (+106 млрд грн) та акцизи (+48,7 млрд грн).

Та під час обговорення проєкту в Раді голова комітету сказала, що «про додаткове оподаткування ФОПів мова у проєкті не йде. Цього уряд не закладає».

Запозичення через ОВДП заплановані на рівні 544,4 млрд грн — майже на 125 млрд грн більше, ніж у 2026 році. Для порівняння Підласа наводить цьогорічні показники: за 8 місяців від ОВДП на фінансування бюджету спрямовано 332 млрд грн при плані 235 млрд грн.

Окремо вона попереджає про доходи, закладені під ще не ухвалені Радою рішення: понад 131 млрд грн запланованих надходжень з’являться, лише якщо парламент ухвалить зміни до Податкового кодексу. Зокрема, збільшить ПДВ на 1 відсотковий пункт і акцизи на пальне на 4 відсоткові пункти. 

«Я особисто оцінюю такі зміни як малоймовірні», — пише голова бюджетного комітету.

Фото: ТСН

Одне з відділень приватбанку

Ще 52,5 млрд грн бюджет може отримати, якщо Рада продовжить дію податку на прибуток банків у розмірі 50%, а президент підпише закон про оподаткування цифрових платформ. Від закону про посилки очікували майже 12 млрд грн надходжень у 2027 році.

Читайте такожЦифрові платформи в законі: чи здорожчають таксі, доставка й покупки на OLX?

Щоправда, за оподаткування посилок з-за кордону Рада проголосувала перед представленням бюджету лише в першому читанні. Документ вносить зміни до Податкового кодексу і пропонує запровадити ПДВ на товари, придбані через іноземні маркетплейси: для онлайн-покупок вартістю до 150 євро ПДВ нараховуватиме та сплачуватиме електронна платформа, а некомерційні посилки вартістю до 45 євро пропонується залишити без ПДВ. У разі ухвалення закону в цілому — разом із супровідним про зміни до Митного кодексу — вони запрацюють лише з 1 липня 2027 року.

В урядовому проєкті справді зазначено, що 58,7 млрд грн на страхування бізнесу від воєнних ризиків можуть бути профінансовані за рахунок підвищення стандартної ставки ПДВ з 20% до 21%, а 8,3 млрд грн на захист паливного сектору — за рахунок можливого підвищення акцизу на пальне.

Для цього треба ухвалити окремі закони.

Перший заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк («Голос») написав у своєму ТГ-каналі: «Тобто підвищення ПДВ у бюджет уже вписали — тільки голосувати за нього ще не голосували». Крім того, за його словами, у доходах закладено 64,9 млрд грн від «детінізації митниці» — але лише якщо митниця перевиконає план.

Зарплати військових: плюс лише на папері

Железняк звернув увагу на ще одну ключову проблему.

«У проєкті бюджету на наступний рік на Програму утримання ЗСУ, де “сидить” грошове забезпечення військових — 1,02 трлн грн, — начебто заклали аж +173,5 млрд (або +20,5%) до чинного бюджету-2026. Але не поспішайте радіти… Факт в тому, що на сьогодні, ще у 2026 році не вистачає десь 100–190 млрд грн якраз цю статтю», — написав нардеп у своєму ТГ-каналі.

Тому, підкреслює Железняк, на 2027 рік на зарплати військових буде закладено стільки ж грошей, скільки й цьогоріч. «А це в свою чергу означає, що ніякого підвищення зарплат військовим уряд не планує. Знову. Вже п’ятий рік поспіль».

Під час представлення проєкту нардепи з різних фракцій та груп перепитували Марченка про підвищення зарплат військовим. На що він запевнив, що уряд працює над тим, аби грошове забезпечення захисників та захисниць «було справедливим», проте не навів жодної конкретики.

Водночас для порівняння Железняк наводить закладені зарплати інших структур: зарплати для ДБР збільшать на 19,9%, прокурорам — на 12,2%, фонд оплати праці суддів зросте на 44%, весь фонд оплати праці держбюджету — на 18,2%.

«Марафон, Тисячовесну теж не забули… Тільки про військових поки тиша. І це найбільша ганьба бюджетної політики Зеленського», — наголосив депутат Железняк.

Василевська-Смаглюк уточнює, що 1,02 трильйона гривень — «загальна сума фонду оплати праці військовослужбовців та цивільних працівників ЗСУ». А Железняк додає: найбільше фактичне зростання оплати праці тут заклали для ГУР (+30,0%), Нацгвардії (+27,8%) та прикордонників (+22,0%).

Новація, на яку вказують і Железняк, і Василевська-Смаглюк: у 2027 році весь військовий збір пропонують зараховувати до спеціального фонду і спрямовувати виключно на грошове забезпечення військовослужбовців на весь рік, а не з 1 липня, як у 2026-му.

Громадам урізають 4% ПДФО

«У 2025–2026 громади отримували 64% ПДФО замість базових 60% — додаткові 4% лишали «на опалювальний сезон»: розрахунки за електроенергію, тепло, газ. У проєкті-2027 цієї норми немає», — написав Железняк.

За його розрахунком, ці 4% — це близько 27 млрд грн, які додатково підуть з місцевих бюджетів у державний. 

Водночас передбачено, що 60 млрд грн на «Комплексні плани стійкості регіонів» розподілятиме Кабмін. «Тобто у громад забирають автоматично гроші, а повертають — рішенням уряду», — зазначив нардеп.

Фото: Суспільне Суми

Ремонт дороги на Сумщині.

Новації: дорожній фонд, «фонд конфіскату» і борг Києва

Підласа виділяє ще п’ять принципових положень проєкту. 

Перше — часткове відновлення фінансування Дорожнього фонду на 52,8 млрд грн: 34,2 млрд грн на дороги загального користування, 10,1 млрд грн — на погашення боргів і 8,5 млрд грн громадам — на дороги загального користування місцевого значення та місцеві дороги й вулиці.

Железняк уточнює: з 2022 року всі «дорожні» податки — акцизи на пальне й авто, мито — йшли в загальний фонд на оборону, і Бюджетна декларація на 2027 рік планувала так само. А у самому проєкті бюджету пропонують 75% скерувати у загальний фонд і 25% — у спецфонд. Програма Агентства відновлення при цьому зростає до 34,9 млрд грн проти 12,9 млрд грн у 2026 році, тобто в 2,7 раза.

«Тобто ремонт доріг у 2027-му — вперше з початку великої війни — знову йде з окремим джерелом фінансування. Питання лише, чи витримає це загальний фонд, у якому доходів і так менше, ніж торік», — питає Железняк.

Решта нових положень: залишки Фонду на випадок безробіття (5 млрд грн) підуть лише на пенсії, тоді як у минулі роки ці кошти йшли на «кешбек» та інші програми підтримки бізнесу. Також уряд хоче сам визначати, на що витрачати кошти фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

І ще принципове — місто Київ пропонують зобов’язати погасити борг ще 2015 року перед державою. Тоді, за рішенням Київради від 17 грудня 2015 року № 26/26, київські єврооблігації обміняли на державні в межах загальної реструктуризації: зобов’язання перед зовнішніми кредиторами перейшли на держбюджет, а Київ залишився винен державі. У проєкті-2027 уряд пропонує повернути 332 млн грн, пише Підласа.

Полеміка про марафон

«Я завжди люблю оцінювати кожен проєкт бюджету Зеленського на наступний рік по дуже простому питанню: чи залишили там марафон чи ні?» — написав Железняк. (Йдеться про телемарафон «Єдині новини» — загальноукраїнський інформаційний марафон, запущений 24 лютого 2022 року з початком повномасштабного вторгнення Росії для інформування населення в реальному часі. Виробники контенту — приватні медіагрупи та телеканали, зокрема «1+1 Media», «Starlight Media», «Inter Media Group», «Ми — Україна» — Ред.)

Фото: detector.media

За його словами, по факту фінансування трансляції телемарафону «Єдині новини» залишається. Єдине, що «він переїхав з Мінкульту під Кабмін: 1,6 млрд грн (+4%), а програма «Тисячовесна» — «інформаційна безпека, національна ідентичність, героїзм» — отримує +1,4 млрд грн, тобто 5,4 млрд грн на 2027 рік».

Читайте такожУ новий рік — з марафоном

Василевська-Смаглюк з такою інтерпретацією не погоджується: «Вже понеслась «зрада» по телеграм-каналах, що на телемарафон нібито в проєкті бюджету виділили 1,62 млрд грн. І це – неправда».

За її словами, ця ж стаття передбачає фінансування державного іномовлення та державного інформагентства «Укрінформ», а на марафон «навряд чи більше, ніж половина цієї суми» — у 2025 і 2026 роках на телемарафон виділяли менше половини фінансування по цій програмі.

Ту саму програму на 5,4 млрд грн депутатка описує як комплексну програму Міністерства культури, яка об’єднує інформаційну безпеку, формування національної ідентичності, героїзацію та виробництво і поширення патріотичного аудіовізуального контенту. Окремо, за її даними, 3,05 млрд грн передбачено на Суспільне мовлення.

Офіс президента, кешбеки та курс долара

Видатки на забезпечення президента та Офісу президента проєкт пропонує збільшити до 1 072,8 млн грн, тобто на 194,9 мільйонів або 22,2%, повідомив Железняк, зіставивши це зі зростанням мінімальної зарплати. З 1 січня 2027 року вона зросте з 8 647 грн до 9 546 грн — це +899 грн, або лише +10,4%.

Фото: Зоряна Стельмах

нардеп Ярослав Железняк

Водночас коштів на «НацКешбек» у проєкті не закладено.

Фінансування виборів у бюджеті ЦВК не передбачено. ЦВК отримує 365,1 млн грн (+90,0 млн грн, +32,7%) на «керівництво та управління».

Читайте такожОльга Айвазовська: «Засуджений за державну зраду може балотуватися в президенти. Мені від цього стає страшно»

Ціна війни і недовиконання доходів. І що далі?

Член Комітету ВРУ з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко («Слуга народу») прогнозує, що частину невійськових програм у 2027 році доведеться фінансувати не в повному обсязі або переносити їхнє виконання. 

Федієнко нагадав оцінки Бюджетного комітету: один день війни коштує Україні близько 190 мільйонів доларів проти 140 мільйонів у 2024 році.

Після представлення проєкту бюджету на 2027 рік в Раді нардеп Артур Герасимов («Європейська солідарність») вимагав проголосувати за його відхилення. Одначе за цю пропозицію проголосували лише 7 нардепів у майже порожній залі. 

Перший віцеспікер Олександр Корнієнко повідомив, що проєкт взятий до відома і надалі народні депутати подають свої поправки до 1 жовтня. Далі Бюджетний комітет підготує проєкт до розгляду в першому читанні — воно очікується наприкінці жовтня.

Фото: Анна Стешенко